Архів за жовтня 13, 2017

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ! (ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ)

День захисника України – свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва.

Свято встановлене 14 жовтня 2014 р. указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.

З 2015 року є державним святом і неробочим днем.

Оскільки, це свято безпосередньо пов’язане з козацькою звитягою, пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку книг, присвячених славному війську Запорізькому, наявних у фондах бібліотеки університету.

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні / В. Антонович. – Київ : Дніпро, 1991. – 238 с.

Ця книга – захоплююча, яскрава розповідь про славетну історію Запорізької Січі – од витоків і до злочинного зруйнування її російським царатом.

Незвичайна історія створення книги. Професор Київського університету В. Б. Антонович  (1834 – 1908) потай від властей викладав студентам протягом 1985/86 навчального року історію козаччини. Зачаровані слухачі детально законспектували блискучі лекції історика, і згодом рукопис, відредагований О. Кониським, вийшов друком подалі від злого ока російської цензури – у Чернівцях (1897) та в Коломиї (1912)…

Наше видання є третім. У книзі вміщено портрети гетьманів України.

2. Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII с. / О. М. Апанович. – Київ : Наук. думка, 1969. – 223 с.

В монографії на основі архівних джерел дається характеристика збройних сил України в першій половині 18 століття, досліджуються комплектування, мобілізація, організація, озброєння та забезпечення українського козацького війська, сторожова та допоміжна служба на Україні. Окремо висвітлюється стан Запорізького війська у цей період.

Книга розрахована на істориків, студентів і широкі кола читачів.

3. Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків / О. Апанович. – Київ : Дніпро, 1991. – 335 с.

У книжці відомого історика зібрано надзвичайно цікаві, як правило, маловідомі матеріали з історії запорізького лицарства, висвітлено тривалий час замовчувані трагічні та героїчні сторінки козацької січової епопеї, сказано гірку правду про політику Російської імперії супроти українського народу та української державності. Друкуються також вибрані козацькі пісні та думи.

4. Драгоманов М. Про українських козаків, татар та турків / М. Драгоманов. – Київ : Дніпро, 1991. – 43 с.

Ця раритетна праця видатного українського історика, філософа й публіциста вперше побачила світ у Києві напередодні тотальної заборони українства Емським указом 1876 року. Професор Київського, а потім Софійського університетів Михайло Драгоманов вважав за почесний громадянський обов’язок написати популярне дослідження з історії народу живою, рідною мовою.

  1. 5. Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове : коротка історія Війська Запорозького з малюнками, картами й планами : оповідання / А. Кащенко. – Київ : Веселка, 1992. – 271 с.

Відомий письменник Адріан Кащенко, незаслужено вилучений з української літератури в роки правління командно-адміністративної системи, повертається до своїх читачів.

Зі сторінок його «Оповідань про славне Військо Запорозьке низове» постає славна історія Запорізької Січі. Автор правдиво відтворив життя запорозьких козаків, їхню боротьбу проти зовнішніх ворогів, за незалежність.

Читач довідається також про видатних козацьких ватажків – Дмитра Вишневецького (Байду), Івана Підкову, Івана Богуна, Богдана Хмельницького та багатьох інших.

6. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва : нариси історії козацьких полків. – Київ : Стилос, 2002. – 396 с.

У книзі розглядається стан наукової розробки і джерельна база генеалогії українських козацьких родин. Наводяться короткі нариси різних історичних періодів існування Гетьманщини крізь призму генеалогії гетьманських та інших окремих родин, розкривається шлях козацької держави від виникнення до ліквідації.

Книга розрахована на науковців, викладачів історїї, студентів, широкий читацький загал.

  1. 7. Мицик Ю. А. Як козаки воювали : історичні розповіді про запорізьких козаків / Ю. А. Мицик, С. М. Плохій, І. С. Стороженко. – 2 ге вид. – Дніпропетровськ : Січ, 1991. – 302 с. : іл.

Чимало пам’ятних місць на Придніпров’ї пов’язано з козацтвом. Про життя, побут та військові походи козаків розповідає науково-популярний ілюстрований нарис (1-ше вид. – Дніпропетровськ : Промінь, 1990). У підготовці цього видання брало участь мале підприємство «Пам’ятки України».

Розраховане на широке коло читачів.

 

  1. Мицик Ю. А. Сполохи козацької звитяги : нариси / Ю. А. Мицик, В. С. Степанков, І. С. Стороженко. – Дніпропетровськ : Січ, 1991. – 206 с.

Історичні нариси про пам’ятні місця Хмельниччини, пов’язані з періодом Визвольної війни українського народу 1648 – 1654 рр. Розраховано на масового читача.

Ця книжка побачила світ завдяки меценатській допомозі директора Дніпропетровської обласної друкарні Миколи Гнатовича Стасюка та її головного інженера Миколи Антоновича Шамрая, щиро закоханих у рідну Хмельниччину, де й зараз проживають їх батьки.

Здійснено на замовлення президій правління Хмельницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

9. Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорізького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVII століття / В. І. Сергійчук. – Київ : Україна, 1991. – 253 с.

Науково-популярна книга присвячена історії Війська Запорізького періоду XVI – середини XVII ст. Автор змальовує історичні обставини, що зумовлювали та супроводжували воєнні походи українських козаків на суші й на морі.

Для широкого кола читачів.

 

  1. Славутич Яр Місцями запорозькими : нариси та спогади / Яр Славутич. – 3-тє вид. – Едмонтон : Славута, 1985. – 64 с.

Третє книжкове видання Місцями запорозькими виходить у світ із додатками – спогади про голодомор 1932-33 років на запорізьких землях та інші нариси, що стосуються теми. Додано також травелог (подорожні записи) Козак та Амазонка, що з’явилися октемим виданням 1973 р., після вміщення в часописі Українські вісті (Едмонтон).

Згідно з давньою традицією, автор уживає лексичні форми – Запорожжя, запорозький, по-запорозькому – для історичних понять, а для сучасних – місто Запоріжжя, запоріжець, запорізький, по-запорізькому.

 

  1. Стефанюк С. Козацька педагогіка (деякі аспекти використання) / С. Стефанюк. – Харків : Крок, 2000. – 144 с.

Вміщено матеріали, які висвітлюють проблеми теорії та методики педагогічних досліджень, що реалізуються в галузі соціальної педагогіки.

Посібник адресовано студентам, викладачам середніх та вищих професійних закладів.

Шевчук В. Просвічений володар : Іван Мазепа як будівничий Козацької держави і як літературний герой / В. Шевчук. – Київ : Либідь, 2006. – 464 с.

В історичній розвідці перед читачем з’являється не просто легендарний гетьман Іван Мазепа, а далеко не пізнаний, утім найцікавіший, максимально наближений до реального, образ великого гетьмана. З’ясовується його роль у розбудові Козацької держави як державотворця і володаря ренесансного типу. Мазепа постає як меценат, будівничий церков і монастирів, натхненник і творець Високого барокко в українській культурі. Виписано також процес творення літературного образу Мазепи – героя української і європейської літератури. Авторський виклад документовано історичними джерелами.

Для істориків, літературознавців, викладачів, студентів, широкого читацького загалу.

 

  1. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків : в 3-х томах. Т. 1. / Д. І. Яворницький. – Київ : Наук. думка, 1990. – 586 с.

Тритомна «Історія запорозьких козаків» видатного історика, етнографа і фольклориста, археолога, письменника, лексикографа Д. І. Яворницького, надрукована в 1982-1897 рр., є важливим джерелом для вивчення історії українського козацтва.

В першому томі висвітлюються питання соціально-економічної історії, суспільного устрою, життя та побуту запорозького козацтва, описані території та кордони, природні умови Запорозької Січі.

Для істориків, етнографів, викладачів та студентів, широкого кола читачів.

14. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків : в 3-х томах. Т. 2 / Д. І. Яворницький. – Київ : Наук. думка, 1990. – 558 с.

У томі висвітлюється історія запорозького козацтва від його виникнення в кінці XV  ст. до 1686 р. Описуються походження козаків, їхня боротьба проти грабіжницьких навал на Україну орд кримських та турецьких феодалів, сухопутні походи запорожців у Крим та морські – в Туреччину.

Для науковців, викладачів та студентів, краєзнавців, широкого кола читачів.

  1. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків : в 3-х томах. Т. 3. /  Д. І. Яворницький. – Київ : Наук. думка, 1993. – 557 с.

Третій том охоплює складний і драматичний період в історії Запорізької Січі (1686-1734). В ньому висвітлюється участь запорожців у російсько-турецькій війні та у народній війні на Україні проти вторгнення шведської армії. Розповідається про перехід частини запорожців на бік Карла ХІІ, розгром російським військом Запорозької Січі, життя і побут запорожців в Олешківській, Чортомлицькій і Кам’янській Січах тощо.

Для науковців, викладачів та студентів, краєзнавців, широкого кола читачів.

Ситник Л. В., зав. сектором центрального абонементу

Зоська Вєрас – «незвичайна пташка з білоруських лісів»

11 жовтня, студенти та викладачі К-ПНУ ім. І. Огієнка, а також гості університету мали чудову можливість зустрітися з великим письменницьким десантом із нагоди обговорення постаті Зоськи Вєрас, білоруської поетеси, письменниці, редакторки та громадської діячки. На запрошення завідувача кафедри української літератури та компаративістики Олега Анатолійовича Рарицького до нас завітали: директор обласного художнього музею Василь Горбатюк, голова обласної спілки письменників Петро Маліш, директор історико-культурного заповідника «Меджибіж» Олег Погорілець, а також відомий білоруський поет Міхась Скобла.

Зоська Вєрас (справжнє ім’я Людвіка – Софія Сівіцька), народилася в Меджибожі 30 вересня 1882 року в освіченій та інтелігентній сім’ї. «Незвичайна пташка з білоруських лісів», як назвав Зоську Вєрас Василь Горбатюк, прожила довге й цікаве життя. Померши на сотому його році, вона залишила нащадкам величезну поетичну, епістолярну та мемуарну спадщину, а також наукові роботи з ботаніки. Ще замолоду поетеса публікувала свої, як вона казала, «творики» в журналах, потім займалася редакторською діяльністю, також видрукувала «Білорусько-польсько-російсько-латинський ботанічний словник» та книгу «Історія вживання лікарських трав».

Власне, діяльність письменниці як ботаніка пов’язана з тим, що після закінчення гімназії вона поїхала до Варшави навчатися на курсах бджільництва, садівництва та городництва. Відомий білоруський письменник Володимир Короткевич називав Зоську Вєрас «наш ботанічний бог» через те, що вона кожну рослинку й травинку вміла розпізнати і назвати. Письменниця, котра останні десятиліття свого життя оселилася в хатці-мазанці посеред лісу, облаштувала на своїй присадибній ділянці великий сад з екзотичними рослинами. У своїй «лісній хатинці», як висловився Міхась Скобла, вона писала багато листів, які можна назвати епістолярним літописом білоруської історії, – це 6000 сторінок рукописного тексту, а також готувала «Енциклопедію лікарських рослин», що налічувала близько 1000 сторінок рукописного тексту.

Міхась Скобла, котрий досліджував життя і творчість Зоськи Вєрас, порівнював її творіння з глибоким колодязем, який чим глибше копаєш, тим у ньому смачніша вода.

Запрошені письменники та дослідники розкривали перед аудиторією різні аспекти життя та творчості Зоськи Вєрас. Слухачів найбільше зворушила розповідь Міхася Скобли, який дуже просто й щиро говорив білоруською, говорив про життя і творчість Зоськи Вєрас, про сучасні проблеми українців і білорусів. Крім того Міхась Скобла також читав вірші українських поетів у власних перекладах, цитував Ліну Костенко та Василя Симоненка.

Куверіна Анжела, директор студентського клубу